Ще в далекому дев'ятнадцятому сторіччі у Віньківцях з'явилася перша школа. Її призначенням було надання виключно початкової освіти невеликій кількості учнів. На той час коли школа відкрила свої двері, небагато учнів мали змогу здобувати освіту. Така ситуація протягом певного часу лишалась незмінною. Навіть наступні двадцять років, у 1905 році в школі навчалося лише 13 відсотків дітлахів шкільного віку. Це були майже вісімдесят хлопчиків та лише шість дівчаток. Для перших учнів був лише один викладач. Настільки великим був ентузіазм першого вчителя, що робота його велася в дві зміни. Ще через двадцять років в школі з явився ще один рік навчання. А коли Віньківці здобули статус районного центру, то перша школа стала семирічною. Звичайно ж значно підвищилась якість освіти, збільшилась кількість викладачів. Тепер тут працювало вісім вчителів, які викладали різні предмети. Загальна ж кількість учнів вже становила близько чотириста. Триста сорок хлопчиків і шістдесят дівчаток. В 1938-му році школа вперше випустила своїх учнів. У 1940-му році в Віньківцях вже було три школи: дві семирічні і одна середня. В школах вже навчались 1600 дітлахів і працювало близько 50 вчителів. Після фашистської навали ситуація з початковою і середньою освітою погіршилась. Але зусиллями ентузіастів вчителів, та прагнучих навчання було відновлено середню, семирічну і початкові школи. Ситуація в країні була досить важкою, не було можливості купівлі паперу, не кажучи вже про таку думку як: "Куплю сумку". Але з часом ситуація стабілізувалась. В наступні роки в ході реформування системи освіти змінювалися і статуси шкіл. Загалом навчалось у школах близько 1100 учнів. Вже в дев'яностих роках Віньковецька середня школа стала загальноосвітньою і здобула І-ІІІ ступені. А вже в двадцять першому столітті найперша Віньковецька школа була реформована у гімназію.