Головна ВІНЬКІВЦІ Реєстрація

Вхід


Баннерная сеть BANNER.UA

Вітаю Вас Гість | RSSПонеділок, 14.10.2019, 01:35
Меню сайту

Наше опитування
Оцените мой сайт
Всього відповідей: 274
Рейтинг каталога сайтов Хмельницкого региона
Покутинецька сільська рада


Покутинецька сільська рада

Село Покутинці розташоване на південному заході Віньковець-кого району. Відстань від районного центру - 30 км.

До складу сільської ради входять села Покутинці, Черкасівка. Загальна територія - 2404 га. Населення - 829 чол., з них чоловіків - 349, жінок - 480, пенсіонерів - 419, школярів - 75.

Сільський голова- Антонюк Софія Савівна,українка, 1955 року народження, освіта вища, вчитель української мови і літератури.

Секретар сільської ради - Лиса Емілія Григорівна, українка, 1954 року народження, освіта середня спеціальна, бухгалтер.

Покутинці вперше згадуються в податкових реєстрах 1493 року. До 1565 року село належало барському старості. У 1616 році, за люстрацією належало польському дворянському роду Гуменець-ких, з 1629 - Замойських. В 1661 році село було повністю розорено і залишалося пусткою до 1717 року. З часу заселення село перехо­дило з рук в руки польських дворян Гуменецьких, Крузерів, Чер­кас, а згодом - Грохольських.

З церковного літопису відомо, що у 1802 році у селі було спо­руджено православний храм, який у цьому ж році згорів. У 1818 році на кошти прихожан, а також пожертви поміщиків Крузера, Черкаса споруджено нову церкву, якій передали 2 дес. садибної і 38 дес.польової землі.

У 1864 році у селі відкрито церковнопарафіяльну школу, яка у 1892 році отримала власне приміщення. На початку XX ст. Поку­тинці входили до Солобковецької волості Ушицького повіту. Тут нараховувалося 206 дворів, 1023 жителі.

В селі був маєток Йосипа і Владислава Грохольських. Вони во­лоділи 1754 дес. землі, у т.ч. 39 - садибної, 1145 - орної, 527 дес. лісу, 30 дес. вигону, 13 дес. неугідь.

1921 року утворюється сільська рада, земельний комітет, голо­вою якого обрали Микиту Васильовича Ковальчука. Комітет роз­почав розподіл землі пана Грохольського.

В повоєнному селі інтенсивно будували хати, стодоли, надвірні будівлі, огорожі. У 1922 році для забудовників виділили земельні ділянки по 0,40-0,50 га. Було збудовано 74 хати.

З 1922 по 1928 рік в селі створюються перші колективні об'єднання, яких нараховувалось 16-20.

Влітку 1929 року організовано сільськогосподарську артіль імені Леніна. 193 1 року організовано колгосп ім. Сталіна на хуторі Чер-касівка, а у 1934 році - колгосп ім. Петровського. Колгосп ім.Лені-ма славився високими врожаями ефіроолійних рослин. За вирощу­вання високих врожаїв коріандру (по 14-16 цнт/га) колгосп ім. Ле­ніна неодноразово був учасником Всесоюзної сільськогосподарсь­кої виставки.

Активно проводилась боротьба з неписьменністю - від хат-чи-талень, де навчали читати і писати, до шкіл, де отримували різнобічні знання - такий шлях розвитку освіти на селі.

До 1932 року веслі діяла лише початкова школа, аз 1932 року -семирічна. В селі працював клуб (па 220 місць), медпункт, дитячі ясла, лазня, три магазини, бібліотека (з книжковим фондом 1200 книг), зерносховище, корівник, курник, працювало 3 млини.

Згідно з Конституцією 1936 року, в грудні 1939 року були про­ведені вибори до рад усіх рівнів. Перша сесія першого скликання відбулась в с.ІІокутинці на початку січня 1940 року.

В 1940 році в артілях закладається база для розвитку тварин­ництва. У трьох покугинецьких колгоспах було 149 голів ВРХ, 169 свиней, 225 коней, 198 овець, 515 шт. птиці.

Мирний період життя селян був перерваний війною. Два роки, вісім місяців і вісімнадцять днів село було окуповане. Фашисти зруйнували виробничі приміщення, спалили школу, сільську раду, вивезли сільськогосподарські машини, робочу і продуктивну худо­бу. Загальна сума збитків склала понад 20 мли. крб., але найбільша втрата - люди: 182 односельці загинули під час війни, 247 осіб на­сильно вивезені на каторжні роботи до Німеччини.

28 березня 1944 року село було повністю звільнено від німець­ко-фашистських загарбників.

В квітні 1944 року сільська рада відновила свою діяльність, її очолив Максим Іванович Токар. Вона працювала над відбудовою зруйнованого війною народного господарства, виконанням фінан­сових планів, реалізацією державної позики.

1946 року утворюється територіальна партійна організація, сек­ретарем якої став Максим Іванович Токар. А колгоспи очолили: Воловник Іван Петрович - ім. Леніна, Кірик Яків Іванович ім.Пет­ровського, Закерничний Олексій Опанасович - ім.Сталіна. Стріхар Іван Антонович бере активну участь в організації навчально-ви­ховної роботи в школі, Лотоцький Іван Йосипович - очолив сільську раду.

1950 року внаслідок укрупнення три покутинецькі колгоспи об'єднані в один - колгосп ім. Леніна, що став багатогалузевим гос­подарством. Майже всі роботи в рільництві і тваринництві були механізовані. Село - електрифіковане. В колгоспі нараховувалось 9 тракторів, 18 сівалок, 8 комбайнів, 12 автомашин, 4 кормозапар­ники, 10 культиваторів, 4 жатки, 3 сінокосарки, 9 плугів, працюва­ла пилорама.

30 грудня 1962 року згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР було ліквідовано Віньковецький район, Покутинецька сільська рада ввійшла до складу Мрмолинецької о району Хмельницької об­ласті.

8 грудня 1966 року відновляється Віньковець-кий район. Покутинецька сільська рада стала його складовою одиницею.

У 1965-1966 роках буду­ються новий магазин, школа, сільська рада, контора колгоспу, склад міндобрив. В колгоспі зростає поголів'я худоби, зокрема, кількість ВРХ складає 972 гол., свиней - 516, овець - 462, птиці - 2546 шт. На кожному гектарі вирощено по 24,2 цнт зернових, 260 цнт цукрових буряків, 150 цнт картоплі, 90 цнт овочів. На 100 га сільгоспугідь вироблено 442 цнт молока, 56 цнт м'яса, понад 14 тисяч штук яєць. Кращі трудівники були відзначені урядовими нагородами. Ко­лишній голова колгоспу М.І.Токар нагороджений орденом Леніна, бригадир рільничої бригади Іван Родіо-нович Липчак - орденом Леніна і медал­лю ВДНГ, орденом «Знак пошани»- лан­кова Параска Михайлівна Данильчук та механізатор Максим Антонович Негреба. За успіхи в розвитку сільського господарства за семирічку колгосп нагороджений срібною медаллю сільськогосподарської виставки і 8 І Іочесними грамотами. При­множує колгосп трудові досягнення у восьмій і дев'ятій п'ятирічках.

За високі трудові досягнення ланко­вий механізованої ланки Василь Леоно-вич Голінко нагороджений орденом Ле­ніна, Андрій Мойсейович, Мельник та Параска Михайлівна Данильчук - орде­нами Трудового Червоного Прапора, 1975 року бригадира трактор­ної бригади Андрія  Мойсейовича Мельника - орденом Леніна.

1976 рік приніс нові здобутки: вро­жайність зернових становила 36,6 цнт, картоплі - 160 цнт. Колгосп було виз­нано переможцем в соціалістичному змаганні серед колгоспів району. Голо­вою колгоспу на той час працював Ми­кола Михайлович Шумивода, головою сільської ради - Іван Миколайович Дідур

У перші роки десятої п'ятирічки бригада Шептицького ПетраЛаврови-ча зібрала по 39,5 цнт зернових, по 445 цнт цукрових буряків. Не гірших ре­зультатів досягла і бригада М.Д.Суходолі.

З лютого 1980 року по липень 1985 року головою сільської ради працював Петро Феодосійович Мельник, якого 1985 року обирають головою колгоспу. Ще працюючи на посаді голови сільської ради, П.Ф.Мельник мріяв про соціальний розвиток рідного села. Пра­цюючи головою колгоспу ім. Ульянова, згодом КСП «Зоря», втілював мрії в життя. З 1985 по 1998 рік в селі зведено будинок культури на 300 місць, буди­нок побуту, церкву (за кошти парафіян), заасфальтовано вулиці, насипано доро­ги з твердим покриттям, проведено газ до села, побудовано корівник, будинок для молодих сімей та ін. Неодноразово 11.Ф.Мельник обирався де­путатом сільської та районної рад.

З 1985 року сільську раду очолює Софія Савівна Антонюк, а з 1979 року секретарем сільської ради працює Лиса Емілія Григорі­вна. Активним громадським діячем і вихователем на селі є Надія Дмитрівна Суходоля. Понад 20 років вона працювала директором школи, неодноразово обиралась депутатом сільської ради, зараз -депутат районної ради, голова ради ветеранів.

З серпня 1998 року по лютий 2000 року КСП «Зоря» очолював Петро Іванович Вакар, з лютого 2000 року - Іван І Іетрович Снігур, а зараз очолює Віктор Васильович Загородній.

Вмілими організаторами були голови сільської ради попередніх скликань Мельник П.Ф. та Дідур І.М., секретар попереднього скли­кання Мельник Н.В., голови колгоспу - Шумивода М.М., Мельник П.Ф., Нетреба В.О.

Помітний слід в соціально-економічному житті сільських громад залишили ветерани колгоспної праці сіл Покутинці та Черкасівка: лан­кові-Данильчук П.М.,Демидас В.С.; бригадири -Липчак Г.Р., Мель­ник А.М., Шептицький П.Л., Суходоля М.Д.; механізатори - Голін­ко В.Л., Бас Ф.Ф., Данильчук А.Я., Шептицький П.Л.; тваринники - Чернова Г.С., Балагур М.П.; доярки - Ґонтар О.А., Шептицькі Н.В., Снігур С.А., Третяк Н.С , Про-нак О.І.; будівельники - Токар А.М., Токар І.М., Демидас В.А., Закернич-ний І.С.; пасічник - Школьняк В.А.; зоотехнік-Демидас І.М.; ветеринари - Воловник М.М., Лотоцький І.С.; аг­роном - Левицький О.В.

Духовно-культурному піднесенню селян своєю багаторічною працею сприяли вчителі Суходоля Н.Д., Токар М.І., Мельник Л.С., Лотоцька Н.І.; бібліотекар Демидас М.1.

Кфективну медичну допомогу лю­дям протягом багатьох років надава­ли завідуючі фельдшерсько-аку­шерськими пунктами с.Покутинці Когут Н.Й. і с.Черкасівка Басій Н.В.

Зараз на території сільської ради діють: ПОГІ «Зоря», будинок культури (Криворучко О.ГІ.) в с.Покутинці, бібліо­тека (Демидас М.І.), фельдшерсько-аку­шерські пункти - с.Покутинці (Симчук А.І.), с.Черкасівка (Демидас Т.Г.), Поку­ти нецька загальноосвітня школа І-Н ст. (Мазур О.Г.).

До складу сільської ради обрано 15 депутатів, з них: 9 - працівники сільсько­го господарства, 2 - вчителі, 1 - пенсіо­нер, 2 - працівники місцевого самовря­дування.

В роки незалежності України актив­но проявили себе депутати Суходоля М.Д., Рябінська Н.П., Демидас І.І., Бодай В.В.

З сіл Покутинці та Черкасівка вийшло багато талановитих, ви­сококваліфікованих спеціалістів, які працюють на важливих ділян­ках річних галузей народного господарства. Серед них Суходоля Олександр Михайлович - заступник голови Державного комітету з енергозбереження, доцент Київського політехнічного університе­ту, кандидат технічних наук; Лотоцький Іван Іванович - професор, доктор економічних наук, зав. кафедрою економіки Кам'янець-Под-ільської аграрної академії; Суходоля Анатолій Іванович - головний хірург Хмельницької області, доктор медичних наук, заслужений лікар України.



Форма входу
Логін:
Пароль:

Календар новин
«  Жовтень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031

Погода
Погода в Україні

Друзі сайту

   
Статистика
Система контекстного показа рекламы ID5.Ru
Copyright MyCorp © 2019Безкоштовний хостинг uCoz