Село Яснозір'я - центр Яснозірської сільської
ради, розташоване за 22 км від районного центру і за 24 км від
залізничної станції Деражня.
До складу сільської ради входять села Яснозір'я, Виселок, Фа-щіївка.
Загальна територія сільської ради становить 4041 га.
Населення сільської ради становить 1046 осіб, з
них 595 жінок, 45 1 - чоловік, в тому числі 490 пенсіонерів.
Зокрема в селах: Яснозір'я - 610 чол., в т.ч. 291
пенсіонер; Виселок - 162 чол., в т.ч. 77 пенсіонерів, Фащіївка - 274 чол., в
т.ч. 122 пенсіонери. Всього навчається 104 школярі.
Сільський голова - Новосядлий Віталій Васильович,
1963 року народження, українець, освіта середня спеціальна.
Секретар виконкому - Ґонтар Ніна Степанівна, 1959
року народження, українка, освіта середня спеціальна.
Яснозір'я (первісна історична назва Бебехи) -
належали до Зіньківського ключа магнатів Сенявських, Чорторийських. Вперше село згадується у податкових списках першої
половини ХУІ ст. У церковних
літописах зазначається, що церква святого Миколая у селі була збудована у 1737 році. Вона була
трьохбанева, але у 1824-1825 роках
дві бані зняли. Церква мала 39 дес. землі, з них 2 дес.46 саж. присадибної, 24
дес.202 саж. орної, 5 дес. 1130 саж. хутірської, 8 дес.202 саж. сіножаті. У 1864 році в селі відкрито церковнопарафіяльну школу, а у 1875 році для неї
збудовано власне приміщення.
На початку XXст. у селі нараховувалося 248
дворів, 1379 жителів. З них православних 749 чол., 699 жін., 170
католиків і 50 іудеїв.
Бебехи входили до Зіньківської волості Летичівського повіту.
У селі був маєток поміщиці Собанської Розалії
Еростівни, яка володіла 1560 дес. землі, з них 30 дес. садибної, 1100 - орної, 360 дес. - лісу, 60 дес. - вигону.
1921 року в селі Бебехи було обрано сільську раду,
її головою став Накліцький Опанас Матвійович. Був створений
комітет незаможних селян, головою якого було обрано Саса
Спиридона Онуфрійовича. Сільська рада та комітет незаможних селян проводили розподіл поміщицької
та церковної землі між селянами.
1925 року в селі утворено первинну комсомольську організацію. Першим
комсомольцем став Гаман Сава Микитович.
1931 року утворено первинну партійну організацію, до якої входило 5 чоловік: Печерик Онуфрій Павлович,
Онищак Григорій Іванович, Шпунт Афія Миколаївна, Підлісний Леонід
Іванович, Савчук Данило Власович. Секретарем партійної організації була Шпунт А.М.
У 1930 році засновано колгосп "13-річчя
Жовтня" в селі Бебехи на чолі з Савчуком Данилом Власовичем.
1934 року на території села діяло три колгоспи:
"17-річчя Жовтня", ім. Кірова, ім. Кагановича.
В другій половині 30-х років селяни активно
підтримували ідею соціалістичного змагання між ланками, бригадами.
За вирощування високих врожаїв окремі колгоспники були
запрошені на сільськогосподарську виставку у Москву,
серед них: Онищак Хима Яківна, Баранюк Рузя Степанівна, Бондар Феодосія Микитівна,
Пиріжок Марія Дорофіївна.
1940 року у селі побудовано цегельню і вапнярку.
Почали зводити нові будівлі, клуб. Розпочалося будівництво шосейної дороги Зіньків - Деражня.
Але мирне житгя було перерване війною.
15 липня 1941 року окупанти захопили село. Вони завдали величезних матеріальних збитків господарству: забрано понад 500 голів ВРХ, свині, вівці, птицю. Великими були людські втрати - 75 сельчан примусово вивезено на каторжні роботи до Німеччини, з яких 25 не повернулись
до рідних осель, 216 чоловік загинуло у боях
за Вітчизну. Під час відступу фашисти
з небаченою люттю знищували мирних
жителів, спалювали будинки. В
приміщенні школи фашисти спалили 30
осіб.
27-28 березня 1944 року на північно-східній околиці села відбувся запеклий бій між німецькими відступаючими військами та наступаючими частинами радянських
військ. У цій битві фашисти втратили
велику кількість живої сили, техніки. Так, по дорозі від Бебех до села Зіньків німці залишили майже 6 тисяч одиниць бойової техніки.
За звільнення села Бебехи загинуло 63 воїни 276-ої
Темрюкської двічі Червонопрапорної дивізії. Вони поховані на
сільському кладовищі.
Після звільнення від німецько-фашистської окупації
розпочалась відбудова зруйнованого війною господарства.
В липні 1950 року були об'єднані три колгоспи в
один - ім.Кагановича. 1956 року його перейменовано у колгосп ім. XXз'їзду КПРС.
Наполегливою працею мешканці села піднімали
господарство. Дбали про його культурний розвиток. 1947 року
збудовано приміщення клубу.
1962 року Віньковецький район був розформований.
Село ввійшло до складу Ярмолинецького району, а у 1964 році -
до Де-ражнянського району.
1961 року с.Бебехи було радіофіковане, 1964 року -
електрифіковане, 1969 року на честь 25-річчя визволення села від німецько фашистських окупантів біля будинку культури в урочистій обстановці відкрито
пам'ятник воїнам , які загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни. На прохання жителів с.Бебехи, згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР від 15 серпня
1966 року № 192 село змінило назву
на Ясно зір'я. У січні 1967 року село Яснозір'я ввійшло до складу Віньковецького району.
1973 року в Яснозір'ї відкрито нову школу, протягом
1974-1976 років збудовано адміністративний будинок, де знаходяться
сільська рада та правління колгоспу.
1978 року колгосп ім. XXз'їзду КПРС перейменовано на колгосп ім.Калініна, а
1989 року- ім Леніна, 1993 року- на колективне
сільськогосподарське підприємство "Урожай".
1990 року за кошти жителів села побудовано церкву.
1995 року проводилось розпаювання землі, а 1977
року КСГІ реорганізовано у приватно-орендну спілку, яку очолив
Гаман Аркадій Олексійович. В останні роки з'явилась нова форма господарювання - фермерське
господарство, яких у Яснозір'ї та Фащіївці є
два.
Порівняно з 1959 роком село старіє, зменшується
кількість його жителів.
В березні 2002 року на виборах сільським головою
повторно було обрано Новосядлого Віталія Васильовича, а секретарем
сільської ради - Ґонтар Ніну Степанівну.
Свої знання та вміння віддали односельцям голови
сільської ради попередніх скликань Башук В.Ф., Білик В.В.,
Новосядлий Г.Г.; секретарі сільради Горпинич А.К., Гаман
Н.І., Грудецька ГІГ; голови колгоспу Плюта О.В., Щегельський.
Всі названі люди - звитяжці праці. Для того, щоб міцніла, багатіла країна, вони не жалкували ні сил, ні часу.
Вирощували високі врожаї зернових і технічних
культур, добивалися великих
приростів худоби і надоїв молока, зводили будівлі, плекали підростаюче покоління, дбали про духовне збагачення і міцне здоров'я населення. Тому цим
людям у селі - честь і шана, велика повага. На
території сільської ради на сьогоднішній день діють сільськогосподарські
підприємства: ГІОС «Урожай» (голова Гаман А.О.), СТОВ «Зіньків» (директор
Гуменюк О.М.), фермерське господарство «Залісся» (директор Прокоф'єв В.В.),
сільський клуб с.Фащі-ївка (зав. клубом Гончар М.С.), сільський будинок
культури с.Яснозір'я (директор Чернявський
С.В.), бібліотека с.Яснозір'я (Ткачук
Л.М.), ФАГІ с.Яснозір'я (Побута М.Г.), ФАП с.Виселок (Побу-та М.Г), ФАП с.Фащіївка - Ткачук Т.А.
Відродженню села, господарств, духовності і
культури також сприяють і депутати. Сьогодні до складу сільської
ради обрано 13 депутатів. З них: працівники с/г - 6, працівники освіти і медицини - 7 чол.
Це добре знані в Яснозір'ї люди, ті, що можуть вести за собою, наснажувати на
добрі справи.
За роки незалежності України активно проявили себе
депутати: Башук Г.М., Гаман Н.І., Гаман Л.В., Біла Л.І.
Знатні люди села: Кругляк Броніслав Степанович -
доцент кафедри економіки Технологічного університету Поділля; Пекнич Василь Миколайович - викладач Академії
прикордонних військ ім. Хмельницького; Гаман Микола Васильович - перший
заступник керуючого справами апарату
Верховної Ради України; Гриневич Володимир
Йосипович - кандидат філософських наук, викладач Глу-хівського педагогічного університету Сумської
області, Бондар Євгена Василівна - заступник голови Хмельницької
обласної федерації профспілок.
І це далеко не повний перелік. Славних яснозірців
багато. Одні з них зробили помітний слід у науці, інші стали відомими господарниками. Всіх їх село шанує, а вони, у свою
чергу, вдячні рідній землі, маленькій батьківщині за те, що вивела їх в
люди.
