Охрімовсцька сільська рада

Село Охрімівці - центр Охрімовецької сільської ради, рочташоване на 10 км від райцентру. До складу сільської ради входять два села: Охрімівці та Слобідка-Охрімовецька. Загальна територія сільради становить 4021 га. Кількість населення складає 1889 чол.. і них: жінок - 992, чоловіків - 897, пенсіонерів - 697, школярів -280.

Сільський голова - Мачур Микола Антонович, українець, 1951 року народження, освіта вища, чоотехнік. Секретар сільської ради - Тарнаруцька Емілія Антонівна, українка, 1953 року народження, освіта середня спеціальна, фінансист.

Помітний слід в соціально-економічному житті сільських громад залишили голови колгоспів-Сікорський М.М., Ли­сий М.О., Кучьмов П.К. ; ветерани кол­госпної праці: Хома М.Й., Хома Г.Й., Хо-даніцький С.С., Кочирська 11.А., Дудник М.А., Гавінська Г.К., Лісевич І.І>., Годущан М.С., Пелехатий М.А.; ланкові -Мачур Л.П., Лиса О.М., Токарчук Л.Г., Седчюх М.П., Тарнаруцька В.К., Процюк С.В.; механічатори - Дудник Д.И., Штанько Д.К., Гладкий М.М., Гладка В.М., Лісевич І.Б., Тиртишний Д.І І.;комбайнери - Дудник Д.О., Коров-іцький Б.Ф.; тваринники - Казєв Г.І., Кліщук П.М., Коцур А.М., Тарна-руцький М.І.; доярки - Зальвовська М.М., Онофрійчук В.А., Кульпека З.І., Седзюх М.М.; будівельники -Тарнаруцький Р.М., Пелехатий Б.А.; ковалі - Хома Д.І., Дзяма С.М., Сгер-ницький А.Й.. Гавінський К.Б.; пас­ічники - Хома М.І., Мар'яновський П.М.; зоотехніки - Мазур Я.Р., Тар­наруцький А.М.; ветеринари - Миколішина Л.В., Седзюх І.Г; агроно­ми - Грач І.Г., Штанько С.В.

Значний вклад в економічний, соціально-культурний розвиток села внесли директори середньої школи Козачок М.С., І'авришко А.І., вчитель Долінеький А.М. Увагою йчурботою про людей прой­нята діяльність медпрацівників Тарган В.Я., Тарган М.В., Миро-нової В.А.; бібліотекарів - Шевчук О.II., Волкової'С.Г.

На території сільської ради діють СТОВ «Перспектива», кому­нальне господарство «Мир», фермерське господарство «Альфа», Охрімовецький будинок культури, сільська бібліотека, ФАП, загаль­ноосвітня школа І-ІІ ст., Слобідко-Охрімовецький сільський клуб, бібліотека, ФАП, загальноосвітня школа 1-11 ст.

До складу сільської ради обрано 15 депутатів, з них: 1 - праців­ник транспорту, 5 - агропромислового комплексу, 1 - охорони здо­ров'я, 1 - культури, 3 - місцевого самоврядування, 3 - пенсіонери, 1 - непрацюючий.

Гордістю односельців є Шелін Петро Васильович - полковник. Рудий Михайло Михайлович - викладач Київського аграрного уні­верситету, Бондар Іван Миколайович - колишній секретар райко­му партії, зараз - голова обласної ради ветеранів.

Перша писемна згадка про Охрімівці зафіксована у податкових реєстрах 1493 р. Село належало до Зіньківського ключа Сепявсь-ких та Чорторийських. З церковних літописів відомо, що дерев'яну однобаневу церкву було збудовано у 1773 році на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Кількість прихожан церкви у 1891 році ста­новила 588 чол. і 668 жін. Церква володіла 68 дес. землі.

У 1863 році у селі відкрито церковнопарафіяльну школу, а 1893 р. побудовано окреме шкільне приміщення.

Па початку XX ст. Охрімівці входили до Зіньківської волості Летичівського повіту. Тут нараховувалося 190 дворів, проживало 1029 жителів. У селі був маєток дворянина Станіслава Скібневсь-кого. Йому належало 1543 дес. землі, з них присадибної- 35, орної - 751, лісу - 584, вигону -101, неугідь - 72 дес.

На початку 20-х рр. в селі діяв ревком, а потім комнезам.

1923 року було утворено Охрімовецьку сільську раду, яку очо­лив СІ. Мазур.

З утвердженням радянської влади на селі особливу увагу звер­нули на освіту, активно велась робота з ліквідації неписьменності. Зокрема, восени 1920 року в селі відкрито трирічну початкову шко­лу, де навчалось 47 учнів. У 1929 році на базі початкової школи в приміщенні колишнього панського маєтку відкрили семирічку. При школі працювала бібліотека (книжковий фонд 1200 примірників). Хатою-читальнею завідував секретар комсомольської організації Мазур Степан Васильович.

У 1922 році в селі виникло ТСОЗ "Червона зоря", що об'єдну­вало 15 бідняцьких господарств, які очолив П.Д.Годущан. Проте господарство проіснувало недовго. У 1927 році через помилки в організації усуспільнення засобів виробництва, відсутність необ­хідної техніки, матеріально-технічного забезпечення, засобів для будівництва приміщень колектив розпався.

У 1925 році в Охрімівцях виникла комсомольська організація, а в 1928 році - партійна організація.

1929 року в селі створено сільськогосподарську артіль ім. Дзер-жинського, а 1930 колгосп ім. Ворошилова. З року в рік колгосп міцнів, розпочалось широке господарське будівництво: зводились приміщення для сільськогосподарського інвентаря, свинарник, ко­рівник, житловий будинок. 1932 року налагоджено виробництво будівельної цегли, що дало можливість звести капітальні госпо­дарські приміщення.

У 1933 році в колгоспі з'явився перший трактор і перша моло­тарка.

1933 року селяни, які не вступили до колгоспу ім. Дзержинського, об'єднались в іншу сільськогосподарську артіль ім. Другої п'ятирічки (у західній частині села).

1934року в Охрімівцях почав функціонувати сільський клуб, який був відкритий на місці корчми, а 1935 року медпункт. При клубі діяв драмгурток, який очолював вчитель Лисенко В.П.

Відповідно до Конституції СРСР 1936 року в грудні 1939 року були проведені перші вибори до рад усіх рівнів. На першій сесії першого скликання Охрімовецької сільської ради депутатів трудя­щих у січні 1940 року головою сільради було обрано Галузінського.

Мирне життя і працю селян було перервано Великою Вітчизня­ною війною. Майже 150 юнаків та дівчат фашисти вивезли до Німеччини, багато з яких не повернулись до рідних осель.

В 1930-х рр. були розкуркулені і виселені з села сім'ї, Гавінсь-ких, Стершецьких, Малих, Гаврилюків, Трачуків, Штаньків, май­же два десятки одноосібників були репресовані.

Смертю хоробрих полягли в боях жителі с.Охрімівці - 176 чол. Слобідка-Охрімовецька- 117 чол.

26 березня 1944 року частини Радянської Армії визволили село. Понад 500 чоловіків села негайно влились в ряди визволителів, аби гнати ворога з рідної землі. 176 воїнів-визволителів не повернули­ся до села, віддавши жиітя за волю і незалежність своєї держави. За подвиги на фронтах війни багато мешканців нагороджено орде­нами і медалями.

У повоєнні роки населення села, переборюючи скруту, взялося за відбудову та відновлення господарства. 1950 року загальні збо­ри села прийняли рішення про утворення єдиного колгоспу на те­риторії села. Новий колгосп об'єднував 497 дворів, де мешкало 1580 осіб, та володів 1733 га земельних угідь.

До 1957 року збільшилась посівна площа зернових, особливо кукурудзи, до 411 голів зросло поголів'я ВРХ, зросла кількість тех­ніки.

В червні 1958 року відбулось об'єднання колгоспів с.Охрімівці і с.Слобідка-Охрімовецька в колгосп ім. Дзержипського, а 1960 р. - сільських рад. З кожним роком колгосп багатшав і зміцнювався. Лише 1962 р. було збудовано 4-рядний корівник на 100 голів, авто гараж на 10 машин, артезіанську свердловину, перебудовано і ре­конструйовано 6 тваринницьких приміщень.

На початку 1963 року в колгоспі працювало 14 тракторів, 5 зер­нових комбайнів, 3 силосних комбайни, 12 сівалок, 15 культива­торів, 15 автомашин та інша техніка.

Протягом 1964-1966 років зміцнювалось господарство, що знач­но впливало па соціально-культурний розвиток села та зростання добробуту його мешканців. Змінився зовнішній вигляд села. На місці невеликих хат з солом'яними стріхами з"явились добротні будинки, вкриті залізом, шифером, черепицею. Збудовано новий медпункт та пологовий будинок, почали працювати промтоварний та продуктовий магазини.

Період 1970-1990 років характери­зується інтенсивним розвитком госпо­дарства, піднесенням врожайності сільськогосподарських культур, підви­щенням продуктивності тваринницт­ва. Зріс добробутохрімівчан, в селі з'я­вились цегляні новобудови,зросла куп­івельна спроможність колгоспників, багато з яких придбали мотоцикли, легкові машини, телевізори.

Було побудовано дві ферми, кормо­цех, будинок тваринника, майстерню' на польовому стані, звели будівлі сільської ради і контори, сільську бібліотеку. У 1970 році Охрімовецькій сільській бібліотеці присвоєно звання "Закладу відмінної роботи"'. 32 роки її очолювала Годущан Олена Петрівна. яка 1993 року передала завідування бібліотекою своїй дочці - Петрановській Оксані Олексіївні.

У 1988 році різко знизилась продуктивність ВРХ через поши­рення на фермах хвороби туберкульозу. Протягом трьох років про­водився ремонт приміщень та оновлення стада.

1990 року відбулося роз'єднання колгоспу ім. Дзержинського. Село Слобідка-Охрімовецька відокремилось у колгосп "Прогрес". Охрімовецький колгосп пізніше реформувався в КСІІ "Нива". На посаду керівників призначались все нові і нові люди. Проте жоден з них не змії досягти позитивних змін, навпаки, знизилась вро­жайність сільськогосподарських культур, занепало тваринництво тощо. Повністю розвалилося господарство2000 року при останнь­ому агроформуванні, яке називалося "Анастасія". Було продано і роздано в ра­хунок заборгованої зарпла­ти решту худоби, зерно, яким мали засівати поля, трактори, машини.

2001 року відбулося роз­паювання земель та майна колишнього колгоспу. Відокремились перші фер­мери. Проте переважна частина охрімівчан віддала свої земельні паї до сільськогосподарського приватного підприємства "Алмаз" (м.Хмельницький), яке у жовтні 2003 року припинило своє існу­вання.

У березні 2002 року на виборах до складу Охрімовецької сільської ради було обрано 15 депутатів і сільського голову Мазура Миколу Антоновича, який на цій посаді працює з 1986 року, а Тарнаруцька Нмілія Антонівна з 1996 року - секретарем.

• Погода у Віньківцях
• Новини України та світу
• Вікіпедія
• Банки України
• Преса.Каталог періодичних видань On-line
• Мобільні оператори україни
• Святвові дні, дати. Свята всього світу
  
• Розклад руху автобусів по Україні
• Розклад руху поїздів Укрзалізниці
• Програми телепередач України, Росії, Європи
• Гороскоп
• Тлумачення снів
• Тайна імені твого...
• Все для веб-мастера
• Програми для всіх
• Кращі сайти рунета