Село Майдан-Олександрівський центр Майдано-Олександрівської сільської
ради, розташоване за 10 км
від райцентру і за 55 км від залізничної станції Дунаївці.
До складу сільської ради також входять села Гута, Балки. Загальна територія - 2364 га.
Населення - 1249 осіб, з них чоловіків - 543, жінок -706, пенсіонерів -571, школярів - І І 7.
Сільський голова - Бурківський Валерій Іванович,
українець, 1948 року народження, освіта вища, вчений агроном.
Секретар сільської ради - Цембалюк
Ганна Володимирівна, українка, 1946 року народження, освіта середня спеціальна, бухгалтер.
Майдан-Олександрівський (первісна історична
назва
Майдан-Поросятківський),на думкуС.Сіпінської , заснований молдаванами і циганами. Село належало старовинному польському дворянському роду Замойських.
Розкольники з'явилися у селі в 1831р. і
поселилися на купленій у російського поміщика
Милорадовича землі. З церковних літописів відомо, що за священика Івана Лотоцького( 1790-1813рр.)
було здійснено перехід жителів села
з унії в православ'я. 56 років (1813-1869)
священиком був Семеон Терновський.
У 1874 році збудовано на кошти прихожан і казни
церкву на честь Св.Іоанна Предтечі. Церква мала 51 дес. землі.
Церковноєпархіальна школа відкрита у 1888 році, а в 1890 році
збудовано окреме шкільне приміщення.
На початку XXст. Майдан-Олександрівський входив до Камус-тянської волості Ушипького повіту. Тут нараховувалось 224 двори,
мешкало 735 жителів.
Перша
рада селянських депутатів у Майдані-Олександрівсько-му була утворена на початку 1921 року, Вона займалась налагодженням мирного життя після громадянської війни,
збором продуктів для голодаючих Поволжя
і півдня України, допомогою селянам у підготовці до весняної сівби.
Майдано-Олександрівська сільська рада підпорядковувалась Віньковецькому (з 1927 по 1938 рік - Японському) району. До її складу
входив і сусідній хутір Балки.
Перша сесія Майдано-Олександрівської сільської ради, що
відбулась на початку січня 1940 року, обрала керівний склад,
затвердила секції. Зусилля сільської ради спрямовувались на соціально-економічний
розвиток села, зміцнення колективних господарств, збір податків, натурпоставок сільськогосподарської продукції тощо.
З липня 1941 року по березень 1944 діяльність сільради було припинено, а на початку квітня 1944 року відновлено. До складу Майдано-Олександрівської сільської
ради ввійшло село Гута.
У повоєнні роки сільська рада сприяла відродженню народного господарства, зруйнованого війною, займалась виконанням військового та інших податків, збору продуктів для фронту, коштів на
авіаескадрильї і танкову колону,
реалізацію державної позички і таке інше.
Згідно з
Указом Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 року Віньковецький район ліквідувався, а Майдано-Олександрівськасільська рада підпорядковується Ярмолинецькому, а з
1965 року Новоушицькому району.
8 грудня 1966 року, коли Віньковецький район знову відновився, Майдано-Олек-сандрівська сільська рада увійшла до його складу. З тих пір її підпорядкування не змінювалось .
В 70-х роках у селі споруджено Будинок культури, добудовано другий поверх середньої школи.
Протягом 20 років головою колгоспу ім. Щорса
працював Рак Іван Якович вмілий організатор сільськогосподарського виробництва. В той час
колгосп став мільйонером. За високі досягнення у праці держава нагородила його двома орденами Червоного Прапора та
орденом Жовтневої Революції.
Понад 30 років головним агрономом господарства був
Чирва О.П. За цей період поліпшилась культура землеробства,
урожаї зернових зросли з 20 до 45 ц/га, а цукрових буряків -
до 400 ц/га.
Під час виборів у березні 2002 року жителі
Майдану-Олександ-рівського і прилеглих населених пунктів обрали повторно
сільського голову Вурківського Валерія Івановича і 15 депутатів
сільської ради. На першій сесії XXIV скликання, що відбулась у квітні 2002 року, секретарем
сільської ради обрана Цембалюк Ганна Володимирівна, виконавчий
комітет ради, затверджено постійні комісії, платний розклад апарату.
На посаді секретаря сільської ради Г.В.Цембалюк працює вже
більше 30 років.
На підпорядкованій території
Майдано-Олександрівська сільська рада здійснює заходи щодо
здійснення земельної реформи, виконання фінансових планів,
збору податків, дбає про соціально-економічний розвиток сіл, керує підвідомчими
установами, дбає про зміцнення правопорядку і законності, поліпшення добробуту сельчан. В останні два роки в селі Майдан-Олександрівський майже завершено газифікацію осель силами кооперування коштів населення.
Справжніми організаторами життя громади були голови сільської ради попередніх скликань:
Сосновська В. І., Бурківський В. І., секретар Цембалюк
Г.В., голови
колгоспу - Іваницький П.І., Рак І.Я.
Гордістю односельчан назавжди залишаться ветерани-орденоноеці колгоспної праці сіл
Майдан-Олександрівський, Гута, Ьалки: ланкові - Муляр Л.Л.,
Гладиш Р.Л., яка за сумлінну працю нагороджена орденом
Леніна, була делегатом па колгоспному з'їзді; бригадир Коваль С.Л.; механізатори:
Герасимчук В.І. - нагороджений орденом
Леніна, Герасимчук 1.1. Волошин В.І., Антонюк П.Л., Лелюк Н.Ф., Сервегник М.Л., Колісник М.М.; тваринники -
Духовне житія в селах відроджували та розвивали вчителі Лахманюк М.В., Ткач К.В.,
Нечистяк П.В., Горностай Г.М., Матковська Г.А.; бібліотекарі
- Садлій Н.І., Тарасюк В.А.; зав.
клубом - Перчак Ф.К. Ефективну
медичну допомогу людям протягом багатьох років надавали завідуючі фельдшерсько-акушерськими
пунктами с.Майдан-Олександрівський Календар Г.П., с.Гута - Тихий П.О. Понад 414 земляків воювали на фронтах Великої Вітчизняної війни. Серед них з села Майдан-Олександрівський - 328 чол., с.Гута - 76
чол., хутір Валки - 10 чол. Смертю хоробрих
полягли в боях зворогом 261 чол.
Сьогодні на території сільської ради
діють: сільськогосподарський кооператив «Майдан», будинок культури (Ковальчук С.С.), бібліотека (Тарасюк В. А.), загальноосвітня школа (Дурдас І.Г.), сільська лікарська амбулаторія (МельниченкоО.М.). фельдшерсько-акушерський пункт с.Гута (Нігловська О.М.), ветеринарна
дільниця (Моспан І'.В.), відділення зв'язку (Герасимчук Л.М.).
До складу сільської ради обрано 15 депутатів, з них 7 - працівники агропромислового комплексу, 1 -
охорони здоров'я, 1 - працівник освіти,
культури, 1 - працівник місцевого самоврядування, 2 -пенсіонери,
3 - не працюють.
В роки незалежності України активно проявили себе
депутати Грищук І.А., Сьомко Л.Л.
З сіл сільської ради вийшло
багато талановитих, висококваліфікованих спеціалістів, які працюють на важливих ділянках галузей народного господарства: Сосна Василь Петрович,
1948 року народження, кандидат
авіаційних наук; Квасньовський Олександр Леонідович, 1948 року народження, доктор медичних наук.