Карачиївецька сільська рада

Село Карачіївці - центр території сільської ради, розташоване на півдні Віньковецького району за 17 км від райцентру. До складу сільської ради входять села Карачіївці, Майдан-Карачієвецький, Ка-люсик і Бистриця.

Населення сільської ради складає 1605 осіб, з них чоловіків -755, жінок - 850, школярів - 1 70, пенсіонерів - 624.

Сільський голова - Лисак Володимир Михайлович, українець. 1956 року народження, освіта вища.

Секретар сільської ради - Миронова Лідія Остапівна, 1¹)54 року народження, українка, освіта вища.

Карачіївці первісна історична назва І ричовці, Гричковці, Речовці, Шогугинці. Під назвою Гричовці воно зустрічається в документах 1431р. У цьому році Литовсь­кий князь Ягайло подарував Лаврснтію Ціолку і його сину Негру з Клодниці село Гричковці на річці Калюс. У їх володінні село знаходилося до початку ХУ1 ст. У 1504р. польський король Олександр особ­ливою грамотою дозволив Сеньку з Карачовець і Олені з Викоти-нець викупити поселення. З цього часу село Гричковці переходить у руки дворян Карачевських і отримує назву Карачіївці. У 1504р. польський король дозволив браіам Андрію і Миколі Гербу р гам з Фельштина викупити село у Лазаря Карачевськоіо. Ллє попередній власник відстояв свої права, 5 червня 1511 року польський король Сигізмунд залишив йому права на село і Карачевські ним володі­ли до першої половини XVII ст. У 1628 році частину села викупив польський дворянський рід Стрижовських.

З церковних літописів дізнаємося, що у 1721 році в селі було збудовано дерев'яну уніатську церкву. У 1 794 році жителі села пе­рейшли у православ'я. 1824 року на місці дерев'яної церкви, яка згоріла, збудована кам'яна однокупольна Свято-Михайлівська цер­ква. У 1886 році зведена кам'ятіа дзвіниця. Церкві належало 36 дес. землі. У 1 887 році в селі відкрито церковно-єпархіальну школу.

Па початку XX ст. Карачіївці входили до Пилипковецької во­лості Ушицього повіту. Тут нараховувалося 179 дворів, проживало 1087 жителів. У селі був маєток Олени Пилипівни Обніської. їй належало 1440 дес. землі,   в т.ч. 28 садибної, 926 - орної, 450 -

лісу, 41 десятина випасу, 3 1 дес. неугідь. У 1921 році в Карачіївцях утворено першу раду селянських депутатів, яка займалась відродженням народного гос­подарства після громадянської війни, розвитком освіти, медицини, культури. Територія Карачієвецької сільської ради підпорядковувалась Віньковецько-му, з 1927 по 1938 роки — Затонському району, з 1938 року - знову Віньковець-кому. До її складу входило село Майдан-Карачієвецький.

Перша сесія першою скликання Ка-рачісвецької сільської ради відбулась на початку січня  1940 року. Було обрано голову, секретаря, виконавчий комітет, затверджено секції.

До війни на території ради було ут­ворено чотири колгоспи, а саме: в с.Ка­рачіївцях - "Червоний тракторист", в с.Калюсику - ім. Кірова, в с.Майдан-Ка-рачієвецький - "Перемога", у с.Бистриці - ім.Сталіна.

З липня 1941 року по березень 1944 року сільська рада не функціонувала. Свою діяльність вона відновила в квітні 1944 року, займалась відбудовою народ­ного господарства, збором військового та інших податків, натурпоставкою сільгосппродукції, реалізацією держав­ної позики і таке інше.

Після війни з 1946 по 1951 рік Карачієвецьку сільську раду очо­лював Кохан Василь Пилипович, аз 1951 по 1960 головою сільської ради був обраний Клачков Олександр Миколайович.

На початку 1961 року рішенням Хмельницької обласної ради Калюсицька сільська рада Віньковецького району була ліквідова­на, таким чином територія сіл Кшіюсик і Бистриця ввійшла до скла­ду Карачієвецької сільської ради.

З ліквідацією в грудні 1962 року Віньковецького району Карач-ієвецька сільська рада ввійшла до складу Ярмолинецького, а з 1965 року Новоушицького району. З відновленням у грудні 1966 року Віньковецького району змін її статусу не було.

З 1961 року по липень 1981 року раду очолював Кохан Василь 1 Іилипович. Сумлінний, дисциплінований та ініціативний керівник, учасник бойових дій. За свою працю нагороджений орденом Жов-і нової Революції, орденом Трудового Червоною Прапора.З 1981 по 1998 рік головою сільської ради працював Крайник Ва­силь Андрійович, а в квітні 1998 року сільським головою обрано Лисака Володимира Михайловича.

1990 року відбулось роз'єднання господарства "Прапор Жовтня" (яке існувало з 70-х років). На базі сіл Ка-люсик і Бистриця утворився колгосп ім. Ленінського комсомолу, який з ча­сом змінив назву на колективне сільськогосподарське підприємство "Калюс". В період з 1990 по 2001 роки господарство очолювали Трачук Дмитро Олексійович, Староста Петро Іванович та Тарадайко І Іет-ро Васильович.

Під час виборів 2002 року до складу Карачієвецької сільської ради було обрано 15 депутатів, сільського голову Лисака Володи­мира Михайловича, на першій сесії нового скликання, що відбулася на початку квітня 2002 року, - виконавчий комітет ради, затверджено постійні комісії, штатний розклад апарату, обрано секретарем сільської ради Закордонець Броніславу Карпівну шосте скликання підряд. Після її виходу на пенсію в серпні 2003 року депутати обрали секретарем сільської ради Миронову Лідію Остапівну.

Після реформування аграрного сектора економіки в Карачіїв-цях створено сільськогосподарське товариство "Надія", а в Калю-сику - "Оберіг". Також на території ради діють три фермерські гос­подарства: "Агро", "Колос", "Деметра".

В Калюсику і Карачаївцях діютізагальноосвітні школи І -II сту­пеня, сільські клуби і бібліотеки". В усіх населених пунктах до по­слуг жителів працюють фельдшерсько-акушерські пункти.

Сільська рада постійно вирішує питання реформування земель­них відносин, соціально-економічного розвитку підпорядкованих сіл, керівництво установами на підлеглій території.

Калюсик - вперше згадується у податкових списках 1 565 і 1578 рр. У них він поділений на Калюс Нижній на Дністрі і Калюс Верхній (Калюсик). Останній належав до 1565 року барському ста­рості, аз 1676 року-Сусанні Пшеволоцькій. У ХУІІІ ст. перейшов до Гуменецьких, згодом - Орловських. У другій половині ХУІІІ ст. село Бистриця було подаровано Софії Тишкевич.

З церковних літописів дізнаємося, що у 1740 р. у селі було збу­довано уніатську церкву, яка існувала до 1770 р. У цьому році було збудовано нову дерев'яну, трьохбаневу церкву на честь Пресвятої Богородиці. У 1845 році на кошти прихожан збудовано кам'яну од-нобаневу хрестоподібну церкву із дзвіницею. В церкві зберігшійся дуже старовинний образ Святителя Миколая у позолоченій рамі, а також позолочена цароносиця вагою 800 г.

На початку XX ст. Калю­сик входив до Осламівської волості Ушицького повіту. Тут нараховувалося 203 двори, де мешкало 1226 жителів. У XIX ст. Калюси-ком володіло багато влас­ників. 20 дес. землі належа­ло дворянам Олексію і Йо­сипу Маркеловичам, 70 дес. Антону, Марії Лектме-вичам, 38 дес. - Альфонсіні Сильвестрівні Монівській, 30 дес. -Болеславу Вікентїйовичу Соколовському, 112 дес. - Сигізмунду Осиповичу Фсдьковичу, 38 дес. вдові протоієрея -Софії Маркевич і 30 дес. селянському товариству.

Багато зробили для соціально-економічного розвитку сіл голови сільської ради попередніх скликань. Кохан В.11., Крайник В.А., сек­ретар Пиріжок С.А., голови колгоспу Маркевич М.М., Тарчинсь-кий Б.В., Білик А.М., Слободян В.І'., Назимок В.І.

В історії сільської ради назавжди за­лишаться ветерани колгоспної праці села: Пазюк В.11., Софіянчук В.II., Ми-куліч А.Л., Павлюк А.Я., Боднар В.С., Біла З.Ю., Юхимова Г.І.; Пронишин В.З., Задрина В.І.; механізатори - Пирі­жок В.Я., Котлінський В.Т, Волошин І.А., Фіголь І.С., Павлюк А.Я., Гоцуляк В.Г.; тваринники - Крайник М.Г., Овча-рукО.В., ГриньоваО.Д., Волошина Г.В., Німа Г.Г.; доярки - Грошко Г.Я., Біла З.Ю.; будівельники - Боднар В.С., Ов-чарук В.Т., Локайчук І.Ф., Мосьондз А.І.; ковалі - Пиріжок Л.І., Гуменюк А.Г.; пасічник - Герцак А.Ф.; зоотехнік - Лукасишин М.М.; ветеринари - Сороминський Г.М., Шкроблюк Л.П., І ерасимчук ІІ.Ф.; агроном - Коваль І.Я.; вчителі - Война В.С., Мількевич Л.Ф., Мосьоидз В.В., Коломійчук НІ., Пирогова О.І., І ерасимчук О.А., Коцемир О.А.; бібліотекарі - Ьуга М.Д., Фіголь С.Д.; медичні працівники - Розгонюк Г.І., Фіголь І'.І".

Понад 458 земляків воювали на фронтах Великої Вітчизняної війни, серед них: с.Карачіївці - 163, с.Майдан-Карачігвецький - 60, с.Калюсик - 1 77, с.Бистриця - 58.

Всьою загинуло жителів сіл - 295 чол., в т.ч.: с.Карачіївці - 100, с.Майдан-Карачісвсцький - 30, с.Калюсик - 125, с.Бистриця - 40 чол.

Па території сучасної сільської ради діють СГОВ «Надія» с.Ка­рачіївці та СТОВ «Оберіг» с.Калюсик; гри селянсько-фермерські господарства - «Деметра», «Агро» і «Колос»; приватне підприєм­ство «Нліта», три сільських клуби - с.Карачіївці (Курський В.А.), с.Калюсик (Сьомко В.В.), с.Майдан-Карачієвецький(Тараеюк Д.В.); чотири ФАПи: с.Калюсик (Фіголь Г.Г.), с.Карачіївці (Софіянчук Л.Л.), с.Майдан-Карачієвецький (Бевзюк Л.І.), с. Бистриця (Кохан Р.В.); дві загальноосвітні школи - Калюсицька (Герасимчук О.А.), Карачієвецька (Коцемир О.А.); два відділення зв"язку: в с.Карачіївці (Гриньова Н.М.), в с.Калюсик (Павлюк М.А.).

До складу сільської ради обрано 15 депутатів: з вищою освітою - З, середньою спеціальною - 9, з середньою освітою - 3 чол. З них 8 чол. - працівники с/г, 1 - охорони здоров'я, 1 - працівник культури, 3 - працівники місцевого самоврядування, 1 - працівник зв'яз­ку.

• Погода у Віньківцях
• Новини України та світу
• Вікіпедія
• Банки України
• Преса.Каталог періодичних видань On-line
• Мобільні оператори україни
• Святвові дні, дати. Свята всього світу
  
• Розклад руху автобусів по Україні
• Розклад руху поїздів Укрзалізниці
• Програми телепередач України, Росії, Європи
• Гороскоп
• Тлумачення снів
• Тайна імені твого...
• Все для веб-мастера
• Програми для всіх
• Кращі сайти рунета