Говорівська сільська рада

Село Говори - центр Говорівської сільської ради, розташоване за 23 км від райцентру і 43 км від залізничної станції. До складу сільської ради входить і село Ломачинці. Загальна територія - 2602 га, в т.ч. орної землі - 2440 га, лісів - 171 га. Населення - 950 осіб, з них чоловіків - 415, жінок - 535, пенсіонерів - 392, школярів - 88.

Сільський голова - Баштанкж Василь Іванович, українець, 1949 року народження, освіта середня спеціальна, вчитель фізичної куль­тури і спорту.

Секретар сільської ради - Іваницька Катерина Павлівна, україн­ка, 1958 року народження, освіта вища, вчений агроном.

Перша писемна згадка про село зустрічається у податкових спис­ках 1530-1585 років. На карті Ьоплана Говори показані на краю великого лісу, який тягнеться до Бару. Село належало польським дворянським родам Заготовським, Старжинським, Тишкевичам. З церковних літописів відомо, що Свято-Покровську церкву було збудовано на початку ХУІІ от. У 1753 році побудовано з дуба нову церкву, яка згоріла, і у 1776 році зусиллями прихожан зведено кап­лицю. У 1868 році церкву відремонтували, але у 1870 році вона також згоріла. У 1878 році на честь Покрови Пресвятої Богоро­диці збудовано новий храм з двома банями хрестоподібної форми. Церковно-єпархіальну школу відкрито у 1863 році.

На початку XX ст. Говори входили до Осламівської волості Ушицького повіту. Тут нараховувалося 253 двори, 2123 жителі. У селі був маєток графині Марії Тишкевич, якій належало 1177 дес. землі, з них 28 садибної, 666-орної, 446    лісу, 24 -вигону, 10-

неугідь.

Перша згадка про Ломачинці зустрічається в історичних доку­ментах другої половини ХУІІІ ст. Село належало польським дво­рянським родам Гумепецьким, Старжинським. З церковних літо­писів відомо, що у 1761 році у селі збудовано дерев'яну церкву на честь Різдва Пресвятої Богородиці. Побудував її священик Качу-ровський і три прихожани. У 1854 році церкву було відремонтова­но і піднято на кам'яний підмурок. Церковної землі нараховувало­ся 35 дес. Церковно-єпархіальну школу відкрито у 1869 році. При­міщення для школи подарував поміщик Бржозовський.

На початку XX ст. Ломачинці входили до Осламівської волості Ушицького повіту. Тут нараховувалось 179 дворів, проживало 1003 особи. В селі був маєток дворянина Яна Зеноновича Бржозовсько-го. Йому належало 546 дес. землі, в т.ч. 19 садибної, 420-орної, 75 - лісу, З І - неугідь.

Говорівська сільська рада створена у 1921 році. Сільській раді підпорядковане село Ломачинці.

За історію свого існування в сільській раді працювало 13 голів. Першим головою був Лисак Іван Гнатович, який через рік став го­ловою колгоспу с.Курники. Падалі сільську раду очолив І удима Іван Петрович - перший комсомолець у селі Говори. Він здійсню­вав колективізацію, багато уваги звертав на розвиток освіти і куль­тури.

В селі була організована чотирирічна трудова школа, якій пере­дали для користування попівський будинок, а також хата-читальня та пункт   ліквідації неписьменності.

З 1937 по 1941 рік сільську раду очолював Лфінчук Кирило Володимирович, який працював головою сільської ради до почат­ку Великої Вітчизняної війни. За період його головування нала­годжено торгівлю промисловими і продовольчими товарами, кра­ще впорядковано село. Медичну допомогу населенню надавав ство­рений фельдшерсько-акушерський пункт.

В липні фашисти захопили село. Майже три роки тривала оку­пація. Понад 200 односельчан не повернулися додому. 25 березня 1944 року підрозділи 1 8-ї армії визволили Говори. Наступного дня тут відбулися загальні збори колгоспників, було обрано правління, призначено бригадирів, завідуючих фермами, ланкових. Віднови­ла діяльність і сільська рада, головою якої обрали жителя-сЗіньків Варана Петра Григоровича.

Одночасно з громадським господарством йшла відбудова села. Відновив роботу фельдшерсько-акушерський пункт. Жителі відре­монтували шкільне приміщення, виготовили парти, меблі, класні дошки. У квітні 1944 року, після майже трирічної перерви, учні знову сіли за парти.

З 1953 до 1965 року головою сільської ради був Осмоловський Володимир Леонідович. Сесія сільради зобов'язала виконком сільської ради, сільськогосподарську комісію, депутатські групи посилити контроль за виконанням зобов'язань колгоспу перед дер­жавою, за дотриманням законів землекористування,сприяти зміцненню трудової дисципліни, раціональному використанню матеріальних і трудових ресурсів, охороні соціалістичної власності.

До 1960 року Ломачииецька сільська рада була самостійною. Існувало два господарства: в селі Ломачинці діяв колгосп "Пере­мога", а в селі Говори - колгосп "Новий шлях". 1958 року вони об'єднались в одне господарство - колгосп "Новий шлях". Утво­рилась і одна сільська рада, яка функціонує до теперішнього часу.

З 1965 по 1967 рік головою сільської ради був Кулик Василь Арсентійович.

В 1967 році на сесії сільської ради головою обрано Андрухова Івана Володимировича, жителя с.Ломачинці, який працював до липня 1978 року. При ньому було побудовано дорогу з твердим покриттям, що з'єднує село І овори з селами Осламів та Карачаївці. В селах Говори та Ломачинці відкрито пам'ятники загиблим вої­нам, в Ломачинцях побудовано фельдшерсько-акушерський пункт, кімнату депутатів та бібліотеку. У 1967 році в с.Говори відкрито будинок культури, де знаходиться відділення зв'язку, сільська рада, бібліотека, адміністративне приміщення колгоспу.

Рішенням сесії сільської ради 1969 року в Ломачинцях закладе­но парк. Сільська рада почала дбати про поліпшення побутового обслуговування жителів сіл. Відкрили майстерню для пошиття одя­гу, взуття, ремонту побутових приладів, профілакторій для тварин­ників.

В липні 1978 року головою Говорівської сільської ради було обрано Бухтяк Раїсу Петрівну, яка на цій посаді працювала до бе­резня 1986 року. За період її роботи в с.Ломачинці побудовано ма­газин споживчої кооперації та ритуальний майданчик, а в с.Говори - фельдшерсько-акушерський пункт.

Багато зусиль щодо соціального розвитку сіл доклав Бурківсь-кий Віктор Іванович - голова колгоспу "Новий шлях", який з 1978 по 1994 рік очолював господарство (до обрання його головою Віньковецької районної ради). В цей час господарство набуло най­більшого розвитку, зміцніла матеріально-технічна база, підвищив­ся добробут колгоспників, врожаї зернових на полях сягнули за 35 ц/га, надої молока на корову перевищили тритисячний рубіж.

Зводили нові житлові будинки для колгоспників. В обох населе­них пунктах розпочали газифікацію. В селі Говори здано в експлуатацію торго­вий центр. Двом сім'ям тваринників та сім'ї механіза­тора вручено ключі від но-возбудованих житлових бу­динків (за ра­хунок колгос­пу).

З березня по листопад 1986 року головою сільської ради була Ьаштанкж Те­тяна Арсеніївна. В листопаді 1986 року Г.А.Баштанюк було обра­но секретарем партійної організації колгоспу "Новий шлях", а сільську раду очолила Гриньова Лідія Мойссївна.

В жовтні 1991 року головою сільської ради обрано Косована Іва­на Васильовича.

Сільська рада багато робить для благоустрою сіл. Ці питання систематично розглядаються на сесіях ради та засіданнях викон­кому. Завдячуючи ініціативі правління колгоспу "Новий шлях" та його голові Бурківському В.І. і при участі сільської ради в с.Гово­ри збудовано дорогу з твердим покриттям до кладовища та польо­вого стану, здано в експлуатацію сільський клуб в с.Ломачинці, майже завершено газифікацію обох сіл.

На території сільської ради знаходиться агропромисловий ліцей, загальноосвітня школа 1-І І ст., два дитячих садки, одинздоровпункг, два фельдшерсько-акушерські пункти, відділення зв'язку, дві бібліо­теки, будинок культури та сільський клуб, а також пункти по прийо­му молока від громадської худоби.

Згідно Указу Президента України від 3 грудня 1999 року "Про невідкладні заходи щодо реформування аграрного сектора еконо­міки" колгосп "Новий шлях" реорганізовано в сільськогосподарсь­кий кооператив "Вікторія".

З І жовтня 2000 року, після виходу І.В.Косована на пенсію, сільську раду очолив Баштаиюк Василь Іванович. За період його головування зроблено ре­монт даху Говорівського сільського бу­динку культури, будується газова котель­ня і проводиться водяне опалення Гово-рівської школи. В селі Говори проведе­но благоустрій прилеглої до церкви те­риторії. Посаджено майже сім тисяч де­рев, проведено газифікацію фельд­шерсько-акушерського пункту, впоряд­ковуються сільські вулиці.

Соціально-економічному розвитку сіл активно сприяли голови сільської ради попередніх скликань Андрухів І.В., Бухтяк Р.П., Косован І.В.; секретар попереднього скликання Попович М.Й.; голови колгоспу - Мар­кевич Н.Ф., Данченко Г.С., Ямцеловський І.С.. Вурківський В.І.

її пам'яті односельчан за самовіддану працю залишаться вете­рани колгоспу: Швед Г.Л., Баштагпок І.С., Олійник І.Ф., Корольчук Г.І.; ланкові - Гуменюк Г.І., Гапиіі Н.Г., Зарічна ПЛІ., Леїцук Н.П.; бригадири - Маїїдзій П.Л., Курган І.П., Гриньов МЛ.; механізатори - Копаничук І.М., Пікульський Ф.Б., Благун В.Г, Білокур Д.М., Іа-радайко В.Л., ЛндрейковЛ.Г., ГрицакФ.М., Косован Л.К., Дерев"янко П.Г., Ковальовський С.О.; тваринники - Козак МЛІ., Христюк В.І., Ковальовська Н.М., Лндрухова О.І., Корчинська Г.І., Герук К.Д., Двоян О,В., Франкова К.О.; доярки - Собкова М.Л.. Іваницька С.С., Кобельська Г.Т., Мандзійчук 11.1., Леїцук О.Ф.. Лндрухова К.І.; елек-трик - Гаталай II.С; будівельники - Гребенчук Г.А.. Гриньов II.І.; ковалі - Нестерчук М.В.. Мандзій І.Т., Лндрухов Л.Г., Грач І.Д.; пасічники - Рудницький Г.Г., Рудницький И.Г., Мандзій Г.Я.; вете-ринари - І'еслюк Н.В., Чернюк С.С.; агрономи - Годованюк М.І., Бухт як Р.І І.

Вони повсякчас дбали про зміцнення, збагачення колективного господарства. Саме завдяки їхньому сумлінню та завзято інших трудівників колгосп добивався гарних урожаїв зернових та техніч­них культур, вагомої віддачі від тваринництва.

Духовно-культурному піднесенню селян своєю багаторічною працею сприяли вчителі - Рудницька СІ., Каліновська Т.Г., Фіголь І.В., Шелест А.І., Кондрацька Д.В., Дубіцький Ю.С., Дубіцька 11.11., Гребінчук П.М., Гребінчук Г.Д.; бібліотекарі - Хрисгюк 11 Лі., Ряб­чик Т.Ф.; клубні працівники - Чайка Л.С.. Гуменюк О.С., Затерка В.А.

Протягом баїагьох років турбувалися про здоров'я людей заві­дуючі фельдшерсько-акушерськими пунктами Круглова Г.А., Ри­бак Р.Д., Мушинська З.Б., Гома О.П.

Села Говори і Ломачинці славляться своїми народними традиція­ми, звичаями, піснями. З с.Ломачинець вийшла талановита фольк­лористка, виконавиця народних пісень Неля Дудар, автор збірки «Пісні Віньковеччини».

До складу сільської ради обрано 20 депутатів, з них 8 - праців­ники агропромислового комплексу, 2 - охорони здоров'я, 5 - вчи­телі, 1 - місцевого самоврядування.

В роки незалежності України активно проявили себе депутати В.Г.  Гарадуда, А.М. Зелінський, В.М. Мельниченко, Н.Л. Просвітлюк.

В селах Говори та Ломачинці народилися відомі люди: Пасту-шенко Л.'Г. - письменник, Андрухов Л.О. - заступник губернатора Хабаровського краю, Грач II.І. - працівник генштабу Російської армії, Баштанюк СІ. - заст. начальника штабу УМВС України, Мандзій А.Л.    генерал-майор.